Музей грошей Феодосии
>> Грошi України
     >> ГРОШІ В ГРИВНЯХ.
         >> ОБІГОВІ І РОЗМІННІ МОНЕТИ УКРАЇНИ (1992 – 2008).
ОБІГОВІ І РОЗМІННІ МОНЕТИ УКРАЇНИ (1992 – 2008).
Згідно Указу Президента України і статей 99 і 102 Конституції України з 2 по 16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. У обіг ввели національну валюту України – гривню і її соту частину – копійку.
Буквений код валюти – UAH, цифровий код – 980, скорочена назва – грн. Банк-емітент – Національний банк України.
Грошова одиниця: гривня = 100 копійкам.
У грошовому обігу знаходяться монети: 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок, 1 гривня – всі вони є обіговими монетами України. Цей список повинна була завершити 2-х гривнева монета 1996 року "Монети Украины", випущена тиражем 250 000 екземплярів, яка планувалася Нацбанком України як обігова, але по різним причинам так нею і не стала і увійшла до складу пам’ятних монет України, символізуючи Грошову реформу 1996 року.
До розмінних монет відносяться 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок.
Відповідно до Постанови НБУ від 08.06.2000 року на всіх пам’ятних, ювілейних, розмінних і обігових монетах України, відкарбованих після цієї постанови починаючи з 2001 року на аверсі розміщено логотип Монетного двору (МДУ).
Тривалий період, починаючи з вересня 1996 року, у гривни не було свого стилізованого графічного знаку. Тому, за ініціативою С. Тігипко, якій у той час займав посаду голови Національного банку України, 25 червня 2003 року був оголошений конкурс на кращий графічний знак гривни.
Конкурс продовжувався 9 місяців. У ньому могли взяти участь всі охочі, які повинні були надати ескізи графічного знаку і його обгрунтування з 24 червня до 1 жовтня 2003 року (включно). Конкурс проводився на неоплачуваній основі і передбачав передачу майнових прав переможця конкурсу НБУ в неоплачуване використання затвердженого графічного знаку гривні. Майнові права переможця цілком передавалися Центральному банку України. Запропоновані ескізи розглядала Експертна рада Національного банку України за участю фахівців Союзу художників, істориків, нумізматів і представників громадськості.
30 листопада конкурсна комісія Набцанку відібрала 12 ескізів (на два більше, ніж передбачалося) графічного знаку української гривни. Ці ескізи були винесені на обговорення на офіційний сайт НБУ.
Більше всього голосів отримали два проекти. На першому графічний знак був видозміненою заголовною латинською буквою U (Ukraine – назва України англійською мовою), перетнутою двома вертикальними лініями, виконаними в квітах національного прапора, жовтим кольором на синьому фоні. Це повинно було символізувати європейський вибір України, адже при економічній і політичній інтеграції з Європою грошовою одиницею в Україні стало б євро, тому схожість графічного знаку гривні з цією валютою була символічною. Повернувши знак на чверть за годинниковою стрілкою, фактично виходив символ євро, що говорило про неминучість європейської інтеграції України. Знак також нагадував малий герб України – тризуб. Крім іншого, в комп'ютерах як знак гривни можна було б використовувати грецький символ ψ ("пси"), що входить, що теж важливо, в стандартний набір шрифтів.
Графічний знак гривни був введений 1 березня 2004 року ухвалою Національного банку України (НБУ). Про його затвердження 2 березня 2004 року повідомив журналістів тогочасний глава Нацбанку Сергій Тігипко, презентувавши ескіз нового знаку гривни.
Символ складається з двох елементів. Перший і основний елемент заснований на рукописному варіанті зображення прописної букви "г" (кирилиця) як першої букви в назві "гривня". Другий елемент – (=) дві горизонтальні паралельні лінії, що "утілюють ідею стабільності грошової одиниці, високий потенціал і зростання національної економіки України". Такі лінії традиційно використовується в знаках багатьох валют (наприклад, позначення японської ієни – ¥, або євро – ?), що відрізняє їх від інших символів і піктограм.
За словами Сергія Тігипко, глави Нацбанку України, графічний знак гривни є простим для написання "від руки" і може розташовуватися як перед номіналом, так і після нього.
Громадськість України зустріла графічний знак гривні досить стримано. У наявності наслідування знаку долара, тому знак гривни вже отримав неформальну назву – "антидолар". У деяких публікаціях українських ЗМІ були навіть виражені протести проти, наприклад, наслідування символу долара ($), або проти відмови від проекту, в основі якого малий герб України – тризуб.

У зібранні музею грошей представлені як офіційно випущені в обіг Нацбанком держави грошові знаки, так і офіційно незаявлені в обіг повноцінні розмінні монети. Окрему групу представляють пробні, сурогатні і браковані гроші (монети і банкноти), що якимось чином по недогляду випадково попали в обіг, або були випущені зумисне. В зібранні музею вони будуть знаходитися в розділі "Незвичайні гроші".
У даному розділі ми розповідаємо лише про офіційні випуски Нацбанку України. Сурогатні випуски монет Луганського патронного заводу (в т.ч. і з дорогоцінних металів), пробні монети, наприклад, номіналом 15 копійок, а також т.з. англійського карбування, сувенірні жетони, монетний і банкнотний брак, будуть описані в розділах "Незвичайні гроші" та "Інше".

Для тих, хто хотів би більше дізнатися про ці випуски, рекомендуємо такі видання:
Артемов П. Каталог разновидностей юбилейных и памятных монет Украины, монетовидных изделий и жетонов. – Киев, 2007. – 66 с.
Загреба М. Монети України. 1992 – 2006. Каталог. – 2-ге вид., допов. – Київ: Логос, 2006. – 96 с.: іл.
Калініченко О., Шумлянський І. Монети України. Каталог. 1992 – 2006. – Київ, 2007. – 96 с.
Коломиец И.Т. Стандартные монеты Украины 1992 – 2005. – Сумы: ИПП "Мрия-1" ООО, 2006 – 84 с.

Феодосійський Музей грошей буде вдячливий за надану уточнюючу достовірну інформацію (з посиланням на джерело) про метал, тиражі і дату введення в обіг розмінних і обігових монет України офіційного випуску.

1. 1 копійка.
2. 2 копійки.
3. 5 копійок.
4. 10 копійок.
5. 25 копійок.
6. 50 копійок.
7. 1 гривня.
8. 1 гривня «Володимир Великий».
9. 1 гривня «60 років звільнення України від фашистських загарбників».
10. 1 гривня «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.».

---