Музей грошей Феодосии
>> УКРАЇНIКА
     >> ПРИДНІСТРОВ'Я
         >> Б. Хмельницький.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН (Зіновій) МИХАЙЛОВИЧ [близько 1595, ймовірно, Чигирин – 06. (16). 08.1657, Чигирин], видатний український державний діяч, полководець, гетьман України (1648 – 1657), засновник Української гетьманської держави, організатор повстання проти влади Польщі, в результаті якого Лівобережна Україна відокремилася від Польщі. Під час Великої Вітчизняної війни заснували орден Богдана Хмельницького, а зараз на Україні його ім'ям названі міста Переяслав-Хмельницький (раніше Переяслав) і Хмельницький (раніше Проскуров).
Б. Хмельницький народився в сім'ї чигиринського сотника Михайла Хмельницького. Освіту здобув в єзуїтській колегії в Львівському єзуїтському колегіумі.
Поступивши в козацьке військо гетьмана З. Жолкевського, яке готувалося до походу на Молдавію, брав участь в Цецорськой битві 1620 р., в якій загинув його батько, а сам Б. Хмельницький потрапив в полон і пробув два роки в Константинополі. Вийшовши на свободу, Хмельницький почав влаштовувати морські походи запорожців на турецькі міста. Відомий похід 1629 року, коли козаки під начальством Хмельницького побували під самим Константинополем і повернулися з багатою здобиччю.
Після повернення на Україну, брав участь в народних повстаннях 1637 – 1638; займав посаду військового писаря; у 1638 р. був вибраний сотником Чигиринського полка.
В середині 40-х рр. почав підготовку повстання проти панування Польщі на Україні. У квітні 1645 року у складі посольства відвідав Францію, де було укладено угоду про найом козаків, які пізніше брали участь у військових діях проти іспанських Габсбургів під Дюнкерком.
На початку 1646 року відбулася зустріч Хмельницького з Владиславом IV Вазою, під час якої король Польщі обіцяв збільшити козацький реєстр до 12 тисяч чоловік і відновити права і вільності козацтва. В середині 1640-х років загострилися відносини Хмельницького і чигиринського старости, який захопив хутір Хмельницького Субботів і вигнав звідти його сім'ю. Хмельницький не раз звертався до коронного гетьмана з проханням повернути Субботів, але даремно.
У 1647 по доносу чигиринського осавула був заарештований, але незабаром звільнений, втік на Запорізьку Січ. Там, на острові Томаківка в кінці 1647 – початку 1648 рр. був створений козацький табір.
У січні 1648 під керівництвом Хмельницького почалася Визвольна війна українського народу 1648 – 1654 рр. На початку 1648 р. гетьман уклав військово-політичних союз з Кримським ханством і відправив посольства до турецького султана Ібрагима (1639 – 1648) і до донських козаків. В ході війни виступив одночасно як полководець, дипломат і організатор української державності.
Під керівництвом Хмельницького були здобуті перемоги у Жовтих Вод, в Корсуньській битві (1648), під Пілявцамі. Піклуючись про боєздатність української армії, розробив і упровадив статут "Об устрої Війська Запорізького".
У 1648 він відправив лист царю Олексію Михайловичу з проханням про прийняття України під владу Росії. На початку 1649 він звернувся з повторним проханням.
Після відновлення військових дій з Польщею українські війська під керівництвом Хмельницького отримали перемогу в Зборовській битві (1649), в 1649 р. з Польщею був укладений Зборовський мирний договір, що передбачав перехід під козацьке управління Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств, встановлював реєстр чисельністю до 40 тисяч чоловік, передбачав амністію повстанцям.
У 1650 р. Б. Хмельницький здійснив успішний похід на Молдавію, унаслідок якого були встановлені дружні відношення з молдавським володарем В. Лупулом.
У вересні 1650 р. польський уряд прийняв рішення продовжити військові дії проти Гетьманщини. У червні 1651 р. відбулася Берестецька битва, яка із-за зради союзника – Кримського хана – закінчилася поразкою козаків. Після цього в 1651 р. був укладений несправедливий Білоцерківський договір, що обмежував територію Гетьманської автономної держави одним тільки Київським воєводством і зменшував козацький реєстр до 20 тисяч чоловік. Озброєна боротьба українського народу під керівництвом Хмельницького продовжувалася і привела до поразки 25-тисячної польської армії під Батогом в 1652 р.
1 жовтня 1653 р. Земський собор в Москві ухвалив рішення про возз'єднання України з Росією і оголошенні війни Польщі. Рішення про возз'єднання двох слов'янських народів було схвалене 8 січня 1654 р. Переяславською радою. Україна увійшла до складу Росії на правах автономії. 27 березня 1654 р. в Москві царем були затверджені "Статті Богдана Хмельницького", гетьманові послана дарована грамота, що знаменувала юридичне укладення договору між Україною і Росією.
У жовтні 1657 р. Хмельницький уклав договір з Трансільванією про взаємодопомогу, по якому Юрій II Ракоці визнав за гетьманом право на "всю Русь до Вісли". Налагоджуються дипломатичні відносини з Швецією, Молдавією, Валахією, Австрією і Бранденбургом.
Б. Хмельницький знаходився на чолі гетьманського управління до своєї смерті.
Помер він 27 липня 1657 від апоплексії, похований 23 серпня 1657 р. в селі Суботові (Черкаська область), в побудованій ним самим Іллінській церкві, що існує до теперішнього часу.
Україна випустила свої гроші на пам’ять о Б. Хмельницькім. Це обігові банкноти номіналом 5 гривень (зразка 1992, 1994 і 2004 рр.), а також пам'ятна монета "Б. Хмельницький" номіналами 200 000 карбованців (1995 р.) і 1 000 000 карбованців (1996 р.), 20-гривнева ювілейна монета "Визвольна війна середини ХVІІ сторіччя" (1998 р.) і 10 гривнева ювілейна монета "350-річчя Переяславської Козацької Ради 1654 p." (2004 г.), пам'ятна 10-гривенная монета "Чигирин" (2006 р.).

Натисніть для збільшення!

Матеріал: Папiр Номінал: 50 000 рублів Рік: 1995 Опис: Л.С. Зліва – рік випуску банкноти і серійний номер, справа – портрет Б. Хмельницького. По центру, на орнаментованому полі – номінал в два рядки 50 000 / РУБЛЕЙ, над ним – ПРИДНІСТРОВ'Я, нижче – найменування банку-емітента на трьох мовах – молдавською, російською і українською. З.С. На геометрично орнаментованому полі банкноти пам'ятник Т.Г. Шевченко у Тирасполі, на другому плані – Театр Драми і Комедії. Праворуч, на білому фоні, зверху – напис ПОДДЕЛКА БИЛЕТОВ / ПРИДНЕСТРОВСКОГО БАНКА / ПРЕСЛЕДУЕТСЯ ПО ЗАКОНУ, нижче – підпис голови банку, у центрі – рельєфне зображення номіналу у віньєтці, нижче – номінал у віньєтці. Переважаючий колір – темно-коричневий, по центру – темно-оранжевий. Розміри: 130 х 62 мм. Серія АА, № 4675760. Водяний знак: цифрове позначення номіналу – "50 000". Банкноту введено в обіг в 1995 р. Вилучено із обігу в 2000 р. Банкноту випущено Придністровським Республіканським Банком. Країна або мiсто: Придністров'я

---

---