Музей грошей Феодосии
>> УКРАЇНIКА
     >> ЛИТВА
         >> 600 років переселенню караїмів і кримських татар до Литви.
600-РІЧЧЮ ПЕРЕСЕЛЕННЯ КАРАЇМІВ І ТАТАР ДО ЛИТВИ.
Крим з кінця 30-х років XIII століття входить до складу знов утвореної держави "Золота Орда", хоча перша розвідка відбулася в 1223 році, коли був розграбований головний порт половців на Чорному морі – місто Сугдея (тепер м. Судак).
Поступово територія закріплюється за спадкоємцями Чингисхана. Хан Золотої Орди Менгу Тімур (1266 – 1282 рр.) віддав Уренг-Тімуру, синові Тукай-Тімура, правнукові Джучи, Крим і генуезьку колонію Кафу. Таким чином, в Криму повновладними господарями стають нащадки гілки Тукай-Тімура, родоначальником яких є сам Чінгісхан.
Золота Орда була достатньо могутньою державою ще впродовж двох сторіч. Але після вбивства хана Джанібека своїм сином Бердібеком в 1357 році, почалися міжусобиці, а разом з ними і розпад, здавалося, такої міцної держави. Почалося відособлення улусів, зокрема, Кримського.
Першими слабкістю держави, що розвалюється, скористалося Литовське князівство за правління його князя Ольгерда (правив в 1345 – 1377 рр.), який зумів в 1363 році розгромити основні сили золотоординців на Синіх Водах (район середньої течіх річки Південний Буг).
Розширюючи швидкими темпами свою територію, Литва перетворилася на могутню державу, що займає територію від Балтійського до Чорного моря, і від Західного Буга до Оки.
"Велике сум'яття" завершилося приходом хана Токтамиша (правив з 1376 по 1395 рр.), прямого нащадка Кримської гілки Тукай-Тімура, що зумів за допомогою Тамерлана (Тімура) (роки життя 1336 – 1405 рр.) відновити минулу велич Золотої Орди. В кінці свого правління він почав військові дії з своїм ставлеником, і потерпів від нього остаточну поразку в 1395 році. Нещадному розгрому піддалися всі Улуси Золотої Орди, розташовані на захід від Волги, включаючи і Кримський улус. Походи Тамерлана сильно ослабили Золоту Орду. Вона вже не могла відродитися в колишніх формах і на колишніх територіях. Почався другий період розпаду. Після поразки на річці Терек в 1395 році, хан Токтамиш сховався з невеликим загоном в Литві у великого князя Вітовта (1392 – 1430 рр.).
У Криму ж посилюється влада Генуї, значно розширюються підконтрольні ним території. Короткочасне правління встановлюється в Криму в 1396 році за ханом Таш-Тімуром, також прямим нащадком будинку Тукай-Тімура. Він був батьком Гіяс ад Діна і дідусем Хаджі-Гірея – засновника Кримського ханства. Про Таш Тімура також відомо, що він був одним з воєначальників у війську Тохтамиша. Після відходу з Криму Тамерлана, він був залишений там намісником. Тохтамиш в цей час приступив до збирання нових сил в Литві, щоб повернути собі престол Золотої Орди.
В цей же час Великий Литовський князь Вітовт здійснює три походи на Крим. У перший похід він дійшов з військами тільки до Приазов'я. Другий похід літом 1397 року був тривалішім і більш успішнішим. Саме під час цього походу Вітовт дійшов до самої Кафи (сучасна Феодосія). У Каунаському військовому музеї є велика картина, що зображає князя і його свиту верхи на конях, що в'їхали у води Чорного моря.
Результатом цього успішного походу була багата здобич, а також, за укладеним з Генуєю договором, як контрибуція, в основному з Кафи (Феодосії) і Солхату (Старого Криму) були вивезені 383 караїмських сім'ї, і приблизно близько 350 сімей кримських татар, які і переселилися (вірніше сказати, відійшли разом з військом Вітовта) і поселилися, в основному, в районі міста Тракай (Литва). Відомо, що Вітовт розмістив переселенців в 34-х містах і селищах, де вони складали військові гарнізони поблизу рубежів німецького ордена мечоносців. Ним всім були надані милості і права, часом навіть більші, ніж корінним литовцям.
Саме цій події і присвячена монета, яку подарували в музей грошей один з нащадків тих поселенців, тепер успішний підприємець з м. Москви, Петров Олег Васильович (детальніше про дарувальника можна дізнатися на сайті музею, в розділі "Дарувальники музею").
Вітовт був далекоглядним правителем, у складі переселених кримськотатарських сімей, була сім'я Таш-Тімура, а також все його оточення (сам Таш-Тімур, швидше за все, загинув в битві). Напевно відомо, що отець Хаджі-Гірея Гіяс ад Дин помер в Литві. А сам же Хаджі-Гірей народився вже в Литві, але не раніше 1397 р.
До цього ніхто навіть приблизно не вказував роки його народження. Його рідний дядько Деулет-Бірда (правив в Криму в 1426 – 1429 рр.), брат батька Хаджі-Гірея Гіяс ад Дин також знаходился з своєю сім'єю в Литві, і за підтримки Вітовта в 1426 році захопив і декілька років утримував правління в Криму. При цьому він готував собі як наступник свого племінника Хаджі-Гірея, що почав своє перше правління, судячи по монетах, з 1441 / 1442 (845 Рік Хиджри).
Вітовту, а згодом і його наступникам, було вигідно мати своїх ставлеників в Криму, щоб забезпечити свої південні рубежі від набігів, а також постійно бачити надійних військових союзників в особі кримських татар.
Цікаво відзначити, що і керівник Кримського крайового уряду Масей Олександрович Сулькевіч (Сулейман-паша) (1865 – 1920 рр.), також був нащадком тих кримських татар, що переселилися до Литви, при князі Вітовті.

Для збільшення натисніть на картинку!

Номінал: 50 літ Рік: 1997 Матеріал: Срібло Опис: Ювілейна монета "600 років караїмам і татарам в Литві". Монета присвячена 600-річчю переселення караїмів і татар до Литви. Аверс: LIETUVA. Нижче, по центру – герб країни – лицар, що скаче на коні, вліво з мечем і щитом (зображення Вітаутаса Дідісиса (бл. 1350 – 1430), великого князя Литви). Під ним – номінал. Реверс: KARAIMAI IR TOTORIAI LIETUVOJE. 600 METU. Зображення караїмського і литовського воїнів в військовому одягненні. Срібло 925 проби. Діаметр – 34 мм. Вага – 23.3 г. Гурт – гладкий, напис: LIETUVA TEVYNE MUSU *** (ЛИТВА – НАША БАТЬКІВЩИНА). Випущена в обіг в 1997 р. Сертифікат № 0728. Дизайнер – Владас Вілдзіунас. Тираж: 3 000, якість proof. Монета випущена банком Литви. Країна або мiсто: Литва

---

---